ПОПЕРНИК, КА
Поперник, ка м., поперниця, ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 327.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОПЕРТИ, ПРУ, РЕШ, →← ПОПЕРЕШУКУВАТИ, КУЮ, ЄШ,